Кормління тропічних рибок

В акваріумах тетри досягають розмірів 5-7 см. У природних водоймищах значно більше. Забарвлення самок тьмяніше, самці стрункіші і яскравіші. Дорослі самки більші, мають помітно округле черевце.

За більш ніж віковий період життя в акваріумах вид набув неабиякої витривалості та пластичності щодо умов існування. Оптимальна для утримання та нересту температура води – 20-25°С.

В акваріумах містять альбіносну форму тетри – вона теплолюбна і менш агресивна. Інші відмінності у змісті відсутні.

Кормити рибок тетри можна будь-якими якісними живими або сухими кормами з обов’язковим вмістом рослинних компонентів. Риби мають чудовий апетит, тому їх можна регулярно підгодовувати.

У разі нестачі корму вони можуть об’їдати м’які молоді пагони рослин та обкушувати плавники мирним рибам. Про це варто пам’ятати, купуючи цих риб для свого акваріума.

Меченосці – популярні акваріумні рибки. Відомо багато штучно виведених форм. Колірні варіації від зеленого до червоного здавна культивуються у багатьох країнах. Особливою гордістю селекціонерів є риби із гармонійним екстер’єром.

Самці мечоносців відрізняються від самок наявністю гоноподію – копулятивного органу, трансформованого в процесі еволюції з анального плавця.

Невибагливість до їжі та хімічного складу води, декоративний вигляд, легкість розмноження – позитивні риси, які сприяли популярності та поширенню мечоносців.

Меченосці мають оригінальну будову ротового апарату, який має верхнє розташування. Широка нижня губа дозволяє активно облавлювати поверхню води та зчісувати водорості.

Кормління мечоносців можна будь-якими кормами, проте найкращі мотиль і жива дафнія.

Дорослих риб протягом кількох тижнів можна і не кормління, якщо акваріум досить просторий, має яскраве освітлення, включається таймером і густо засаджений рослинами. Звичайно, це можливо лише за умови утримання невеликої кількості дорослих риб, які мають достатньо простору для кормління, де вони зможуть частково компенсувати відсутність корму за рахунок водоростевих обростань. При цьому на одного дорослого мечоносця в акваріумі має припадати щонайменше 8-10 літрів об’єму води.

Меченосці мають оригінальну будову ротового апарату, який має верхнє розташування. Широка нижня губа дозволяє активно облавлювати поверхню води та зчісувати водорості.

Кормити мечоносців можна будь-якими кормами, проте найкращі мотиль і жива дафнія.

Дорослих риб протягом кількох тижнів можна і не кормити, якщо акваріум досить просторий, має яскраве освітлення, включається таймером і густо засаджений рослинами. Звичайно, це можливо лише за умови утримання невеликої кількості дорослих риб, які мають достатньо простору для кормління, де вони зможуть частково компенсувати відсутність корму за рахунок водоростевих обростань. При цьому на одного дорослого мечоносця в акваріумі має припадати щонайменше 8-10 літрів об’єму води.

Бажаючи отримувати потомство моллінезій з високими екстер’єрними якостями, окрім стабільних показників середовища, слід вирішити питання кормління, адже ці риби більшою мірою, ніж інші живіродки, потребують кормів рослинного походження.

Давно помічено, що кормління мальків моллінезій трубочником дає чудовий приріст, але надалі призводить до втрати здатності розмноження. Це активним процесом утворення в організмі риб жирової тканини, яка пригнічує нормальне функціонування статевої системи.

Саме тому слід відмовитися від кормління виключно живими кормами або намагатися істотно зменшити їхню частку в раціоні. Забезпечити стабільне кормління риб якісним кормом із значним вмістом рослинних компонентів є непростою справою. Необхідно, щоб риби як охоче харчувалися, а й давали хороший приріст.

Даніо реріо, даніо коропчастий, даніо рожевий, даніо леопардовий належать до роду брахіданіо, хоча широкому колу любителів відомі за старою номенклатурою як даніо.

Даніо реріо в природних умовах живуть у водоймах Передньої Індії.
У природних водоймах досягають довжини 5-6 см, в акваріумах значно менше. Самки відрізняються від самців більш округлим і світлим черевцем.

Ці рибки легко розмножуються, не вимагають особливих умов утримання.
Даніо – швидко плаваючі та метушливі, завжди тримаються зграєю на вільних від рослин місцях. Вони легко уживаються з більшістю акваріумних риб, невибагливі, споживають різноманітні корми.

Ці чудові рибки родом із Південно-Східної Азії. У природі вони мешкають у невеликих водоймах, канавах. Макропод – одна з перших акваріумних риб, завезених до Європи у другій половині ХІХ століття.

Риси, характерні для макропода (невибагливість до кормів, якості води, а також здатність протистояти багатьом захворюванням), пояснюють їхню популярність, особливо серед любителів риб. Однак, не всі навіть досвідчені акваріумісти знають про чудову здатність макроподів зчищати та поїдати водоростеві обростання.

Крім того, макроподи зарекомендували себе як справні санітари акваріума. У разі появи таких небажаних шкідників, як гідри та планарії, вони, як і блакитні гурамі, здатні очистити акваріум середніх розмірів за кілька днів. При цьому важливою умовою є кормління.

Пара макроподів може досить довго жити в невеликому добре засадженому рослинами акваріумі за досить широкого діапазону температур 18-30°С.
Риби час від часу успішно розмножуватимуться, якщо їх регулярно кормитимуть комбінованим раціоном з живих та якісних штучних кормів.

Мальки макропода можна кормити круто звареним яєчним жовтком, заливаючи його мікроскопічними порціями. При цьому стежать, щоб, осівши на дно, він не став розкладатися, а тому не спожиті залишки прибирають двічі на день шлангом. Пізніше чи майже одночасно кормлять інфузоріями. З моменту, коли личинки зможуть харчуватися кормом більшого розміру, починають давати наупліус веслоногих ракоподібних (діаптомуси та циклопи).

Мабуть, недаремно вже понад сто років ці чудові рибки не втрачають своєї популярності і успішно культивуються акваріумістами всього світу.

Ця рибка ніби спеціально пристосована до умов невеликого акваріума. Досить легко розмножується, має привабливий вигляд та невеликі розміри.
Організм кардиналів стійкий проти різноманітних хвороб. Характер у цих риб спокійний і не агресивний. Вони миролюбні не тільки до риб свого вигляду, а й до інших мешканців акваріума.

Формуючи зграйку риб для свого акваріума, потрібно забезпечити співвідношення по статі таким чином, щоб на одну самочку припадало два самці. Це забезпечить більш інтенсивне розмноження та зменшить ймовірність утворення у самок небажаних процесів перезрівання ікри.

Кардинал – всеїдна рибка, проте, переважно віддає перевагу кормам тваринного походження, з апетитом вживає спеціалізовані штучні корми, шматочки подрібненого м’яса криля, морожену нежирну рибу і навіть проварену манну крупу.

З появою малька кардиналів слід починати давати дрібні коловратки, інфузорії і буквально мікроскопічні дози жовтка зварених круто курячих яєць. Хороші результати також показують застосування фірмових стартових штучних кормів. За наявності в акваріумі інфузорії мальки також можуть їх активно споживати.

У міру зростання мальки потребують дедалі більшої кількості корму. Крім живих наупліусів циклопів та діаптомусів, дрібних видів дафній можна давати заморожені брикети зоопланктону. Його з великим полюванням споживають не лише мальки, а й дорослі риби.

Цей вид, мабуть, є найменшим серед коліз. Невеликі розміри та відмінне забарвлення, здавалося б, легко забезпечать їй широку популярність. Але, на жаль, медового гурамі рідко можна побачити у колекціях любителів рибок.

Причин цього чимало. Одна з них та, що вигодувати мальків коліз нелегко, а медового гурамі ще складніше. Крім того, в умовах, які не відповідають спокійному стану, рибки виглядають зовсім не такими, що викликають бажання їх придбати, а тому не мають попиту. До того ж, серед дорослих риб красиві лише самці, але й вони зберігають своє чарівне забарвлення лише у спокійному стані та у відповідному декоративному оточенні.

Медові гурамі добре почуваються у невеликих акваріумах місткістю 20-30 літрів. Вимоги до хімічного складу та температури води, як і для всіх коліз, однакові. Активна реакція води бажано слабокисла або нейтральна, жорсткість 6-12 °, температура 25-26 ° С.

Кормліять риб різноманітними якісними кормами. На медових гурамі погано впливають надто яскраве освітлення та різкі коливання температури води. Помірно засаджений рослинами акваріум, наявність рослин, що плавають на поверхні води, розкривають красу риб. Утримувати медових гурами краще разом із невеликими за розміром, миролюбними рибами.

Вирощувати мальків медового гурамі зручно у весняно-літній період. У цей час легко наловити у достатній кількості дрібний корм. Ближче до осені важко знайти такі водоймища, де були б дрібні види коловраток. Саме це організми є першим кормом для малька. Якщо такої можливості немає, можна давати інфузорій, дрібні фракції оцтової нематоди або стартовий корм для мальків Hikari First Bites.

Протягом усього періоду вигодовування воду в акваріумі слід аерувати і частково підміняти на відстояну свіжу. Аерація має бути слабкою, але ефективною (що менше за розміром бульбашки виходять з розпилювача, тим краще). Якщо розпилювач призводить до значного руху води, а мальки не можуть протистояти течії, вони швидко вибиваються з сил і можуть загинути.

Критичними вважатимуться перші 4-5 днів. Пізніше мальків можна кормити оцтовими нематодами, сирним хробаком гріндалем, наупліусами діаптомусами, циклопами. Згодом можна переходити на кормити дорослими формами веслоногих рачків та дрібними дафніями. Малек, навіть за хорошого забезпечення кормом, росте повільно і нерівномірно.

В акваріумах, де містять цих представників лабіринтових, іноді можна чути ніжні звуки, подібні пісні цвіркуну або скрипу дверей. Що стосується любителів, серед різноманітності акваріумних риб віддають пальму першості буркунам, то вони стверджують, що ці звуки нагадують скоріше трелі, маленького птаха. Не будемо суддями у суперечці про красу та першість, а надамо кожному любителю право самому зробити свій вибір.

Усіх буркучих гурам без винятку варто утримувати окремо від будь-яких риб тому, що по сусідству навіть із мирними та неагресивними видами корм часто їм дістається останнім, адже за кормом ці рибки мають полювати. До того ж, на відміну від більшості акваріумних риб, карликові гурамі в період розмноження наглядають за своєю ікрою, личинками та мальками.

На відміну від інших мешканців акваріума, вони не переслідують своїх мальків навіть тоді, коли в акваріумі довгий час був відсутній корм. Одночасно слід на увазі, що менших за розміром сусідів буркуни розглядають як видобуток.

З усієї різноманітності кормів, доступних любителю при утриманні «бурчунів», слід віддавати перевагу коретрі, гіллястоусим і веслоногим рачкам.
Відмінні результати можна отримати в процесі підготовки самців та самок до розмноження, якщо з молодого віку до статевого дозрівання кормити їх лялечками комарів.

Одночасно з тим, не варто покладати великі надії на отримання хорошого потомства, якщо малеча до періоду статевого дозрівання отримував одноманітний, малокалорійний корм.
У будь-якому випадку треба намагатися максимально урізноманітнити та чергувати раціон риб на всіх етапах розвитку, навіть за рахунок штучних кормів (проварені шматочки пісної риби, дрібна нежирна ікра креветок та морських риб, розтерта, подрібнена яловичина, ошпарене м’ясо криля).

У природі цей вид займає всі верстви водної вертикалі, проте, чітко тяжіє до споживання корму в середній та приповерхневій частині водойми. Тому і в умовах акваріума слід намагатися пропонувати такі види кормів і в такій кількості, щоб їх надлишок не концентрувався у ґрунті.
Не варто пропонувати рибам свіжий, недостатньо витриманий трубочник. Одноманітне кормління ним може викликати у риб як отруєння з допомогою токсичного змісту свого кишечника, а й спричинити паразитарних захворювань.

За період тривалої адаптації в акваріумних умовах гуппі добре пристосувалися до води середньої жорсткості, нейтральної реакції з можливим температурним діапазоном від 25 до 29 °С.
Кормити гуппі потрібно живими або штучними кормами з великим вмістом рослинних компонентів.

У багатьох містах світу проводяться щорічні виставки-конкурси, де шанувальники гуппі демонструють виведені ними породні групи.
Для отримання хороших результатів достатньо дотримуватись простих вимог культивування цього виду, стабільних температурних умов та використовувати якісні корми.

Донедавна цей вид вважався одним із найменших серед акваріумних риб, хоча повною мірою це справедливо тільки щодо самців, тому що вони мають довжину близько 2 см. Самки – близько 3 см. Оптимальною температурою для їх утримання можна вважати 20-25 °С, хоча вони можуть витримувати зниження до 15°С.

Останніми роками формози стали рідкісними. Причина полягає в тому, що скромну забарвленням рибку мало хто бажає селити у свій акваріум. І дарма, тому що в рослинному акваріумі, залишаючись майже непомітною, вона корисна тим, що оберігає розкішний підводний сад від водоростевої напасті.

Дорослі риби, як і мальки, не віддають особливої ​​переваги якомусь із кормів, а споживають те, що є. У період між кормлінням формози не залишаються пасивними, постійно метушаться в чагарниках, очищаючи листя. Таким чином вони споживають м’які, ніжні тканини водоростей. Формози не знищують їх, вони суттєво пригнічують розвиток на ранніх стадіях формування талом, перешкоджаючи розростанню та суттєвому збільшенню біомаси до візуально помітного рівня.

Формози добре вживаються з кардиналами, гуппі та іншими мирними рибами. Не слід забувати їх регулярно кормити. Формози люблять їсти живих циклопів, невеликих дафній, а також різні штучні сухі фірмові корми.