Кормління хижих цихлід Африки та Америки (ТОП 20 видів)

М’ясоїдні цихліди завоювали симпатії акваріумістів яскравими райдужними забарвленнями, в яких непередбачено поєднуються, здавалося б, несумісні відтінки. Дивні хижі цихліди і своїми звичками: наприклад, багато видів інкубують ікру в роті, випускаючи в непривітний світ життєздатних мальків.

Цихліди-м’ясоїди, що населяють аматорські акваріуми, були завезені до Європи з теплих водойм Америки, Африки, Мадагаскару. Більшість із них зберегли свій природний характер та харчові уподобання. У попередній статті ми розібралися з годуванням африканських рослиноїдних цихлід, а зараз поговоримо про харчування м’ясоїдних.

Африканські та американські хижі цихліди за способом харчування діляться на дві великі групи:

• Мисливці: риби, що поїдають інших живих риб;
• Черепашники: видобувають безхребетних (напр., молюсків).

У цій статті ви знайдете рекомендації професійних заводчиків щодо годування африканських та американських хижих цихлід в акваріумі, а також короткі описи та фотографії цих чудових риб.

В компанії “КормРибам” працюють акваріумісти, з великим досвідом роботи, які схиляються до думки, що корма Hikari найбільш якісні та технологічні корми для цихлід. Крім того ми отримуємо багато схвальних відгуків від наших покупців стосовно їх досвіду з використання продукції японського бренду, деякі них приводимо нижче:

У природі хижі цихліди зустрічаються у водоймах Південної та Центральної Америки. Американські цихліди населяють тихі заводі річки Амазонки. Дно тут вкрите гілками і густими чагарниками підводних рослин, вода насичена продуктами розпаду органіки.

Середовище життя центральноафриканських хижих цихлід відрізняється різноманітністю: живуть вони і в швидких річках, і в спокійних озерах, і в прибережних солонуватих водах.

Підбір м’ясоїдних цихлід для утримання в міжвидовому акваріумі важкий через значні відмінності їхніх вимог до параметрів води та кормління. Вирішити цю проблему допоможуть спеціалізовані сухі корми для хижих цихлід.

Батьківщина астронотусів – Амазонка. У природі вони харчуються будь-яким живим кормом: безхребетними, молюсками, дрібною рибкою. На риб помітної величини ці хижаки не полюють.

В акваріумах утримуються пари або невеликі зграйки, всередині яких постійно кипить боротьба за виживання.

Завдяки невибагливості у кормлінні астронотуси доступні для аматорського утримання за наявності акваріума достатнього об’єму та гарного фільтра. Сухі корми для астронотусів краще вибирати у формі гранул або таблеток. Пластівці ці рибки їдять, тільки коли немає нічого іншого.

За вимогами до умов утримання та раціону бірюзова акара схожа на астронотуса. Потребує простору, частих підмін води та різноманітного корму, частка білка у складі якого має досягати мінімум 50-60%.

У природі ці чудові та красиві риби переважно харчуються комахами. В акваріумах краще використовувати сухий корм для бірюзових акар: підійдуть спеціалізовані раціони для великих хижих цихлід.

Родом із Центральної Америки. Невелика, але рідкісна забіяка і невживлива рибка. Необхідно утримувати в акваріумі не менше ніж на 200 літрів з великою кількістю декорацій. Бажано видовому.

У природних умовах рибка всеїдна. Якщо ви шукаєте найкращий корм для чорносмугової цихлазоми, знайте: це насамперед різноманітний корм. Пропонуйте їй по черзі живі та сухі корми, рослинні та тваринні.

Відрізняється видовищним забарвленням, цікавою поведінкою, невибагливістю в утриманні. Рекомендується акваріумістам, які починають знайомство з хижими цихлідами.

Для меню цихлазоми Меека корм слід вибирати особливо ретельно, адже саме від корму залежить самопочуття рибки в акваріумі. Віддавайте перевагу спеціалізованим продуктам для м’ясоїдних цихлід з додаванням водорості Спіруліни та рослинних жирів.

Рибки цього виду населяють не глибокі заплави американських рік. Належать до карликових цихлід. Юркі епістограми чудово маневрують між затопленими корчами та стеблами рослин, вишукуючи їжу: дрібних личинок та молюсків. Агресію щодо одноплемінників виявляють лише в період нересту та турботи про потомство.

Чим годувати епістограму какаду в акваріумі? Вибір зробити не складно: підійде будь-який живий, заморожений або сухий корм. Враховуючи різноманітність харчування рибки в природі, рекомендується віддавати перевагу вітамінізованим кормам.

Африканські хижі цихліди-мисливці цікаві за своєрідністю зовнішнього вигляду. Кожен вид має власну тактику полювання:

1. Переслідування.
2. Напад із засідки.
3. Ексклюзивні обманні маневри, що демонструються цихлідами-сонями.

В акваріумах, де раціон цихлід-хижаків складається з готових сухих кормів, простежити за їх мисливськими звичками складно.

Щоб зробити спостереження за акваріумом цікавішим, час від часу підпускайте до м’ясоїдних цихліді Малаві недорогих акваріумних рибок: мечоносців, неонів, барбусів. Пережита пригода допоможе мисливцям підбадьоритися, зробить їх життєрадіснішими, а їхнє забарвлення – яскравішим!

Велика, сильна та агресивна риба. Полює методом блискавичної атаки. Як і всі активні хижаки, здатний щодня долати великі відстані, тому потребує великого акваріума.

Широкий рот і потужні щелепи димідохроміса довгорилого не залишають сумнівів у його харчових уподобаннях: тільки свіже м’ясо. Це може бути відварене яловиче серце або нежирні сорти м’яса, мідії, креветки, морська риба, мотиль, хробаки. Серед сухих кормів рекомендується вибирати гранульовані протеїнові корми преміум-класу.

Ендемік Малаві. Мешкає по всьому узбережжю Ньяса, віддаючи перевагу неглибоким ділянкам і піщаному дну. Харчується молодняком інших цихлід.

В акваріумі хаплохроміс васильковий із задоволенням споживає різноманітні корми для м’ясоїдних цихлід. Не відмовиться від м’ясних добавок у натуральному вигляді.

Рибка дуже ненажерлива. Її раціон має бути суворо дозованим. Необхідно раз на тиждень влаштовувати васильковому хаплохромісу розвантажувальний день.

Цихліда-леопард повністю виправдовує своє прізвисько. Це справжній підводний розбійник! Тримається поблизу скель, де здобиччю для нього служить молодняк цихлід-черепашників та водоростей.

Як і більшість хижаків, Венустус не потребує регулярного харчування, маючи властивість з’їдати набагато більше, ніж може швидко переварити. Кормління Золотого Леопарду сухим кормом, особливо нерозчинним у питній воді, слід проводити дуже обережно, оскільки він легко перевищує норму споживання.

Свою назву рибка отримала завдяки використанню оригінальної тактики полювання із засідки: вона перевертається на бік і лягає на дно. Плямисте забарвлення дозволяє їй злитися з кам’янистим ґрунтом прибережної смуги Малаві, де вдосталь плавають молоді травоїдні ціхлідки. Варто необережній рибці наблизиться на відстань, достатню для атаки соні – і вона стає здобиччю підступного хижака.

В акваріумі харчується всіма видами кормів. Віддає перевагу тим, що тонуть або плавають в товщі води.

Більшість цих рибок ведуть осідлий спосіб життя і ніколи не залишають меж обмеженої території своєї популяції. Можливо, саме цим пояснюється різноманітність їхніх видів, які в природі зберігають унікальність завдяки замкнутості, а в акваріумах легко схрещуються.

Спосіб харчування цихлід-черепашників заслуговує на особливу увагу. Вони видобувають безхребетних із піщаного ґрунту, просіюючи його через зябра. В акваріумах ці цихліди вимагають багато уваги і турботи: вони потребують грунту з дрібного, але не каламутного піску, бажано – кварцевого, і якісного сухого корму, що тоне.

Ця рибка виведена штучно, шляхом гібридизації видів. Відрізняється яскравим забарвленням. Найбільш відома колірна морфа – Орхідея Ред або Червоний Дракон.

Харчування аулонокар Орхідей організоване за загальним, для черепашників принципом, що становить основну складність їх утримання в акваріумі: збурюючи пісок, вони сильно каламутять воду. Оскільки аулонокара знаходить безхребетних у ґрунті, вона повільно поглинає сухі корми і обов’язково потребує натуральних добавок.

Для утримання Каданго знадобиться об’ємний акваріум – від 250 літрів із гарною фільтрацією. Як декорації підійдуть камені, бажано в темних тонах. Рослини рекомендується висаджувати у горщики.

Копадихроміси споживають живі та заморожені корми для рибок: коретру, циклопа, артемію. Не відмовляються від відвареного м’яса та риби. Із задоволенням поїдають дрібно порізаний салат.

Сухі корми для копадихроміса Каданго рекомендуються в формі гранул, які формою нагадують безхребетних – основне джерело протеїну для рибок.

Блакитний дельфін – велика риба, що досягає завдовжки до 30 см за умови утримання у просторому акваріумі. У природі всеїдний. Основну частину раціону становлять безхребетні. При нагоді не пропустить дрібну рибку.

В акваріумі годувати блакитного дельфіна не складно: необхідно придбати будь-який сухий корм для хижих цихлід. Рибка тримається біля дна і в середніх шарах, на поверхню піднімається рідко, тому вибирайте корми, що тонуть. Серед тонучих кормів для хижих цихлових ми рекомендуємо Hikari Cichlid Gold Sinking

Жовтого лабідохромісу можна віднести до хижих цихлідів з великою натяжкою: насправді рибка всеядна. Лабідохроміси живляться водорослями, що зростають на підводному камені, проте на відміну від травоїдних цихлід, вагому частину його дозвілля становить пошук молюсків, яких Колибрі вправно виколупує з черепашок.

При утриманні лабідохромісу Еллоу в домашніх умовах необхідно забезпечити йому різноманітну та поживну дієту. Підійдуть сухі корми для рослиноїдних або всеїдних цихлід. Як смакову добавку можна запропонувати мотиль та котушки.

Режим харчування цинотиляпій Пульпікан подібний до меню лабідохромісу Еллоу: рослинні та тваринні корми повинні бути присутніми в рівних частинах. Цілком можливо обмежитися спеціалізованим сухим кормом для всеїдних цихлід Hikari Cichlid Staple, проте задля різноманітності можна спробувати корма для м’ясоїдних та цихлових вегетаріанців.

Важливо пам’ятати лише одне золоте правило: збільшувати у раціоні Пульпікану частку рослинних кормів можна, а тваринних – ні.

Ця рибка – перлина Таньганьїки. Вишукана зовнішність зробила її улюбленицею акваріумістів-цихлідників. Сприяла зростанню популярності принцеси Бурунді і її невибагливість до кормів: вона може споживати будь-які сухі та живі корми у різних співвідношеннях.

У природі рибка харчується комахами, безхребетними, зоопланктоном, водоростями. Вибираючи, чим годувати принцесу Бурунді в акваріумі, слід віддавати перевагу гранульованому корму для цихлід.

Невелика, але дуже гарна рибка. У природі мешкає у прибережних районах, де вміло ховається від агресивних хижаків серед каміння. Раціон складають молюски, рачки, мальки та ікра інших риб.

В акваріумі Альтоламрологус компресіцепс голд охоче приймає сухі гранульовані корми для карликових цихлід, які можна доповнювати живими та замороженими циклопом, артемією та мотилем. Можливе введення у меню морепродуктів.

Хижа цихліда. Живиться молюсками, комахами, мальками. В акваріумах, ймовірно, від нестачі вітамінів, охоче об’їдає листя ніжних рослин, таких як лімнофіл і кабомба.

Найкраще годувати ламрологуса готовими сухими кормами для цихлід. Можна зупинитись на раціоні для всеїдних риб. Якщо ж ви вирішили спробувати меню для м’ясоїдних, не забувайте додавати до нього дрібно порізане і ошпарене окропом листя салату або шпинату.

М’ясоїдна цихліда-мисливець. Нападає зі схованки на дрібну рибку, яку може проковтнути. Для великих сусідів по акваріуму безпечний.

Раціон Лепідолпрологуса Нкамба повинен складатися зі спеціалізованого сухого корму для хижих цихлід. Рекомендується вибирати корми преміум класу, оскільки м’ясоїдні риби при утриманні в акваріумах часто страждають від авітамінозів та розладів імунітету. Вітаміни та пребіотики, що містяться в преміум-кормах для цихлід, допоможуть Лепідолпрологусу Нкамба бути активним та здоровим.

Мирна зграйна рибка, збирач фіто та зоопланктону. Тримається зграйками, внутрішньовидової агресії не виявляє.

В акваріумі харчування Циприхроміса лептозоми повинні становити корми для всеїдних або м’ясоїдних цихлід. Для цього виду риб слід вибирати найдрібніші гранули. Оскільки зграйки циприхромісів тримаються ближче до поверхні води, їм підійдуть плаваючі корми.