Африканські цихліди: особливості життя, харчування в природі та кормління в акваріумі

Цихліди великих африканських озер стають дедалі популярнішими серед акваріумістів в Україні. Відповідно, виникає безліч запитань. Одним з найважливіших, є правильне формування раціону цих екзотичних риб.

Африканські цихліди стали популярними серед акваріумістів на початку 2000-них років. Їх утримання в домашніх умовах стало можливим завдяки вдосконаленню обладнання акваріумів та запуску у виробництво вузькоспеціалізованих сухих кормів для африканських цихлід (ендеміків високогірних озер Малаві, Вікторії та Танганьїки). Не менш цікаві звички і кормління у американських хижих цихлових.

Великі прісноводні озера Вікторія, Танганьїка, Малаві (Ньяса), а також кілька дрібніших, розташовані в зоні тектонічних розломів у Східній частині Африки. Унікальність їхньої фауни пояснюється ізольованістю. Майже всі види риб, що мешкають у них, ендемічні (грецьк. endemos — місцевий) для конкретного водоймища.

Найцікавіші для акваріумістів африканські мирні цихліди, що населяють води Великих озер: вони мають багато різновидів. Прісноводні цихліди відрізняються напрочуд яскравим, вишуканим і непередбачуваним забарвленням, цікавою поведінкою.

У цій статті ви дізнаєтеся, як правильно спланувати раціон травоїдних африканських цихлід в акваріумі.

В компанії “КормРибам” працюють акваріумісти, з великим досвідом роботи, які схиляються до думки, що корма Hikari найбільш якісні та технологічні корми для цихлід. Крім того, ми отримуємо багато схвальних відгуків від наших покупців стосовно їх досвіду з використання продукції японського бренду, деякі них приводимо нижче:

Озеро Малаві, або Ньяса – найменше у тріаді Великих озер. Але саме воно приваблює дослідників, що викликає особливий інтерес акваріумістів: тут мешкають до 1000 видів риб, більшість з яких не зустрічається більше ніде у світі.

90% лускатого населення Малаві становлять цихлові. Ці дивовижні в усіх відношеннях риби – родичі нашого окуня. Вони населяють озеро по всій його площі:

• Їх можна зустріти біля самого берега і навіть під ним – у скелястих печерах та норах;
• На відкритій воді та на глибинах.

Цихліди Малаві поділяються на дві великі групи: Мбуна (скельні цихліди) та Утака (глибоководні риби). Перші переважно травоїдні цихлові, другі – хижаки.

Озеро Малаві знаходиться в тектонічному розломі, що є основним фактом формування його флори та фауни. Дно Ньяси кам’янисте, а вода дуже жорстка. Водна рослинність убога. Кормом для рослиноїдних цихлід служать водорості, що покривають підводну частину скель біля берегової лінії.

Восени на поверхні озера поширюються синьо-зелені водорості. У цей період цихлід Мбуна можна зустріти на значній відстані від берега.

В акваріумах африканські цихліди Мбуна залишаються прихильниками природного, вегетаріанського харчування.

Дуже красива, яскрава, помітна рибка з псевдотрофеусів. Невеликий за розміром, але відрізняється поганим характером. В акваріумах полюбляє “гаремне” утримання.

В штучних умовах необхідно забезпечити рельєф (подібних до природних місць існування): багато каменів, між якими можна плавати і ховатися. Якщо цього не зробити, домінуючий самець скоро залишиться на самоті.

Трофеопс приймає будь-який рослинний корм. Може харчуватися з дна, у товщі води чи поверхні, хоча останній спосіб йому типовий.

Зебра – одна із найвідоміших серед українських акваріумістів африканських цихлід. Її мальки можна купити навіть на ринках районного значення.

Рибка завоювала свою популярність завдяки яскравому забарвленню, що запам’ятовується, і нетиповою для цихлових риб поведінкою: вона досить мирна. Хоча самці і змагаються між собою під час нерестового періоду в ефектності вбрання, але до бійок і кровопролиття справа не доходить.

Харчування має складатися на 80% з рослинних компонентів та 20% – з білкових продуктів. Підійде сухий корм для рослиноїдних цихлід, наприклад, Hikari Cichlid Excel.

Меланохроміси Йохана по-своєму неповторні: статевий деморфізм (зовнішні відмінності) виражений у цих рибок так явно, що довгий час дослідники вважали самок та самців різними видами.

В акваріумах утримання меланохроміса практикується досить давно. Рибки приймають будь-які рослинні корми:

• Натуральні: різане листя салату, шпинату тощо.
• Сухі: у вигляді гранул або пластівців.

Як вітамінну добавку поїдають живі рослини, якщо такі посаджені в акваріумі. Якщо ви починаєте розводити цихлід, невибагливий меланохроміс Йохана буде хорошим вибором.

Йодотрофеус – невелика рибка із оригінальною зовнішністю. Завдяки дивовижним переливам лілового, помаранчевого та охристого кольорів її легко помітить серед інших мешканців акваріума навіть недосвідчений акваріуміст.

Рибка невелика за розмірами – всього 10-12 см завдовжки. Має милу закруглену мордочку. Але зовнішність її оманлива: йодотрофеус затятий забіяка!

У природі харчується водоростями та дрібними ракоподібними, які потрапляють у його пащу волею випадку. В акваріумах годувати йодотрофеус можна як готовим сухим кормом для цихлід, так і свіжою зеленню.

У природі трофеусу доводиться пропливати великі відстані, щоб роздобути їжу. В акваріумі він дуже активний, потребує простору.

Постійне недоїдання виробило у цихлід-водорослеїдів Танганьїки звичку їсти швидко, без особливого розбору, доки корм у наявності. В акваріумі зіркового трофеуса дуже легко перегодувати, тому слід переважно давати низькокалорійні корми з великим вмістом клітковини.

Друга назва цього виду цихліди – «Трофеус тупорилий». рибка харчується водоростевими обростаннями з каміння і має виражений нижній рот, так що все рило здається приплеснутим спереду.

Серед трофеусів в акваріумі бувають суворі сутички. Проте це територіальні спори, як поведінка малавійських Мбуна, а також не має відношення до періода розмноження. Трофеуси Мура борються за хліб насущний: ласкаво просимо до Танганьїки!

Кормління трофеуса в акваріумі не є складним: підійде сухий корм з водоростями в гранулах. Трофеус Мура ніколи не піднімається до поверхні і пластівці для нього – не варіант. Рекомендується використовувати тонучі гранульовані корма, наприклад Hikari Cichlid Sinking Excel до складу якого входить високий вміст водорості Spirulina.

Ареал поширення цього виду рослиноїдних цихлід озера Танганьїка дуже вузький: вони зустрічаються лише у південній частині, неподалік селища Ізанга (Замбія). Ведуть осілий спосіб життя, ховаються біля берега у тісних печерках між камінням.

Корм їдять лише рослинний. У природі симохромісу Ізанга доступне обмежене водоростеве меню з рослин, багатих кремнієм. Рекомендується кормити симохроміса лише вузькоспеціалізованим кормом з мінеральними добавками.

Червоного булу не можна вважати травоїдною цихлідою в прямому розумінні цього слова: водоростеві обростання, якими він харчується, населені безліччю дрібних ракоподібних, які також входять до його раціону. Таким чином, білкова складова меню червоного петрохромісу становить до 30%. В такому випадку гарним вибором стане сухий  корм для хижих цихлід Hikari Cichlid Gold, в складі якого є водорості та аксантантин.

Петрохроміс демонструє агресивну територіальну поведінку, проте досвідчені акваріумісти навчилися його обманювати: відомо, що рибка охороняє свою печерку в камінні та нікого не підпускає в радіусі кількох метрів. Але якщо прибрати з акваріума всі декорації, то петрохромісу не буде чого охороняти і його агресія зійде нанівець.

Африканська рослиноїдна цихліда. Живиться водоростевими обростаннями на прибережних каменях. В акваріумі її слід годувати спеціалізованим кормом для цихлових, на основі Спіруліни. Потрібні вітамінні добавки. На здоров’я позитивно впливає використання раціону з невеликою кількістю білкового корму.

Раніше належала до роду Хаплохроміс. Дуже гарна, своєрідна рибка. У її забарвленні присутні кольори веселки від яскраво-червоного до блакитного.

Харчується різноманітними кормами, які добуває методом збирання, не вдаючись до активного полювання.

У раціоні астатотиляпії рослинні корми повинні становити щонайменше 50%. Як білкове меню підійдуть заморожені циклоп, артемія, коретра, також не відмовиться від морепродуктів. Проте найбільш безпечним для здоров’я риби буде кормління сухими спеціалізованими кормами.

Яскрава красива рибка. Демонструє виражену територіальну поведінку. Агресія наростає в нерестовому періоді і поширюється як на субдомінантних самців, так і на фертильних самок.

Харчується неохроміс червоноплавничний всім, що може проковтнути: водоростями, комахами, молюсками. Якщо годувати рибку тільки рослинним кормом, її зрілість настане на кілька місяців пізніше за нормальний строк, а забарвлення виявиться блідішим.